Demandas clínicas e intervenções de enfermagem em consultas gerontológicas: Revisão integrativa / Demandas Clínicas e intervenciones de Enfermería en consultas gerontológicas: Una revisión integrativa / Clinical demands and nursing interventions in gerontological consultations: An integrative review

Resumen Introdução: A criação de guias que unificam as demandas clínicas prevalentes em consultas de enfermagem gerontológica e, das suas respectivas intervenções, se faz presente, devido a heterogeneidade das patologias emergentes no processo de envelhecimento, que irão precisar de cuidados. Objetivo: Identificar as demandas clínicas em consultas de enfermagem gerontológica e, as intervenções implementadas pelos(as) enfermeiros(as). Método: Revisão integrativa de pesquisas originais, publicadas entre 2018 e 2022, em inglês, espanhol e português, disponíveis nas bases de dados Scopus, MEDLINE/PubMed, BIREME/LILACS/BDENF/IBECS/BVS, SciELO e Google Scholar, pelos descritores DeCS/MESH: "Idoso"; "Enfermagem no Consultório"; "Enfermagem Geriátrica" e "Geriatria". O Rating System for the Hierarchy of Evidence for Intervention foi usado para determinar o nível de evidência da amostra final. Foram excluídos editoriais, estudos de revisão e artigos duplicados. A análise dos dados se deu pela leitura analítica e interpretativa, guiadas por um checklist. Resultados: Oito artigos foram selecionados e trouxeram demandas clínica tais como: o déficit no autocuidado para banho; autonegligência; fadiga; risco de integridade da pele prejudicada; desesperança; tristeza e depressão. As intervenções se relacionaram ao incentivo ao autocuidado; otimização dos medicamentos; estímulo a atividade física; cuidados com a pele; aconselhamento; musicoterapia e reabilitação psicossocial. Conclusão: Demandas clínicas atendidas nas consultas de enfermagem gerontológica possuem grande variação, com prevalência no domínio atividade/repouso, tais como intervenções voltadas para o tratamento e prevenção de doenças e ações visando a promoção da saúde, tendo o domínio comportamental mais expressivo.

Resumen Introducción: La creación de guías que unifiquen las demandas clínicas prevalentes en las consultas de enfermería gerontológica y sus respectivas intervenciones es necesaria, debido a la heterogeneidad de patologías emergentes en el proceso de envejecimiento que requerirán cuidados. Objetivo: Identificar las demandas clínicas en las consultas de enfermería gerontológica y las intervenciones implementadas por el personal de enfermería. Método: Revisión integrativa de investigaciones originales, publicadas entre 2018 y 2022, en inglés, español y portugués, en las bases de datos Scopus, MEDLINE/PubMed, BIREME/LILACS/BDENF/IBECS/BVS, SciELO y Google Scholar. Se utilizaron los descriptores DeCS/MESH: "Idoso"; "Enfermagem no Consultório"; "Enfermagem Geriátrica" e "Geriatria". Para determinar el nivel de evidencia de la muestra final, se usó el Rating System for the Hierarchy of Evidence for Intervention. Además, se excluyeron los editoriales, los estudios de revisión y los artículos duplicados. Los datos se analizaron mediante lectura analítica e interpretativa, guiada por una lista de verificación. Resultados: Se seleccionaron ocho artículos que aportaron demandas clínicas como déficit en el autocuidado para el baño, autodescuido, fatiga, riesgo integridad de la piel perjudicada; desesperanza, tristeza y depresión. Las intervenciones estaban orientadas al fomento del autocuidado, la optimización de la medicación, el fomento de la actividad física, el cuidado de la piel, el asesoramiento, la musicoterapia y la rehabilitación psicosocial. Conclusión: Las demandas clínicas atendidas en las consultas de enfermería gerontológica son muy variadas, con predominio en el dominio actividad/reposo, como intervenciones dirigidas al tratamiento y prevención de enfermedades y acciones dirigidas a la promoción de la salud, siendo más expresivo el dominio conductual.

Abstract Introduction: The creation of guidelines that unify the prevalent clinical demands from gerontological nursing consultations and their corresponding interventions are necessary due to the heterogeneity of emerging pathologies in the aging process that will require nursing care. Objective: To identify clinical demands in gerontological nursing consultations and the interventions implemented by nurses. Method: An integrative review of original research published from 2018 and 2022, in English, Spanish, and Portuguese, in Scopus, MEDLINE/PubMed, BIREME/lilacs/BDENF/IBECS/VHL, SciELO, and Google Scholar databases, using the DeCS/MESH descriptors: "Elderly", "Nursing in the Office", "Geriatric Nursing", and "Geriatrics". The Rating System for the Hierarchy of Evidence for Intervention was used to determine the level of evidence of the final sample. Editorials, review studies, and duplicate articles were excluded. The data were analyzed by analytical and interpretative reading, guided by a checklist. Results: Eight articles were selected that showed clinical demands such as deficits in self-care for bathing, self-negligence, fatigue, risk of damaged skin integrity, hopelessness, sadness, and depression. Interventions were related to encouraging self-care, medication optimization, encouragement of exercise, skin care, counseling, music therapy, and psychosocial rehabilitation. Conclusion: There are many different clinical demands in gerontological nursing consultations, especially associated with the domain of activity/rest. These include interventions to treat and prevent diseases, and actions aimed at health promotion, in most cases associated with the behavioral domain.

Настанови щодо фармакологічного лікування артеріальної гіпертензії у дорослих

Щороку від серцево-судинних захворювань (ССЗ) помирає більше людей, ніж із будь-якої іншої причини. Понад три чверті всіх смертей від ССЗ та інсульту припадають на країни з низьким та середнім рівнями доходу (КНСРД). АГ, тобто підвищений артеріальний тиск (АТ), є серйозним захворюванням, що значно підвищує ризик ураження серця, головного мозку, нирок та інших ускладнень. Діагноз АГ можна встановити, користуючись визначеними значеннями рівнів систолічного (САТ) та діастолічного артеріального тиску (ДАТ) або відомостями про застосування антигіпертензивних лікарських засобів. Високий АТ реєструється приблизно в 1,4 мільярда людей у всьому світі, але лише 14% пацієнтів контролюють значення АТ. А проте існують варіанти лікування з доведеною економічною ефективністю.У цих настановах ВООЗ представляє найновіші та чинні на сьогодні міжнародні рекомендації з громадського здоров’я з належною доказовою базою щодо початку фармакологічного лікування АГ в дорослих. Рекомендації стосуються дорослих пацієнтів, що не є вагітними, у яких у належний спосіб установлено діагноз АГ та які вже отримали консультацію щодо коригування способу життя.

Взаємодія з громадами: посібник зі зміцнення здоров’я із забезпеченням участі людей у досягненні універсального охоплення послугами з охорони здоров’я

Перегляд і переосмислення заходів зі зміцнення здоров’я для активізації прогресу в напрямку досягнення універсального охоплення послугами з охорони здоров’я (UHC) в контексті первинної медичної допомоги можуть допомогти покращити стан здоров’я щонайменше одного мільярда людей, як це передбачено в 13th General Programme of Work 2019–2023 [Тринадцятій загальній програмі роботи на 2019–2023 рр.] Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). ВООЗ була створена з метою забезпечення покращення здоров’я всіх людей. Упродовж років такі визначальні фактори впливу на здоров’я, як глобалізація, швидка й незапланована урбанізація,погіршення стану довкілля, старіння населення, спалахи інфекційних захворювань, загострення епідемії неінфекційних захворювань та зміна клімату, призвели до посилення нерівності, у зв’язку з чим робота із забезпечення справедливості у сфері охорони здоров’я зараз є важливою як ніколи.

Сводное руководство по профилактике, диагностике, лечению и помощи в связи с ВИЧ-инфекцией, вирусными гепатитами и инфекциями, передаваемыми половым путем, для ключевых групп населения

В сводном руководстве изложены меры общественного здравоохранения применительно к ВИЧ-инфекции, вирусным гепатитам и инфекциям,передаваемым половым путем (ИППП), для пяти следующих ключевых групп населения: мужчины, практикующие половые контакты смужчинами; трансгендерные и гендерно разнообразные люди; секс-работники и работницы; люди, употребляющие инъекционные наркотики;люди, находящиеся в местах лишения свободы и других учреждениях закрытого типа.В руководстве, предназначенном для менеджеров национальных программ, доноров и правозащитников, даются рекомендации о том, какрасставить приоритеты в осуществлении различных медицинских вмешательств, чтобы оказать наибольшее воздействие на ВИЧ, вирусныегепатиты и ИППП, а также обеспечить всеобщий охват для решения других проблем здравоохранения применительно к ключевым группамнаселения.Мероприятия, перечисленные в этих рекомендациях, были разделены для каждой ключевой группы населения на четыре категории:1. Важнейшие для обеспечения полезного эффекта: вмешательства в отношении благоприятствующих факторов, которые рекомендованы вцелях снижения структурных барьеров для доступа ключевых групп населения к услугам здравоохранения.2. Важнейшие для обеспечения полезного эффекта: медицинские вмешательства, которые оказывают продемонстрированное прямоевоздействие на ВИЧ-инфекцию, вирусные гепатиты и ИППП в ключевых группах населения.3. Вмешательства, важнейшие для обеспечения медико-санитарного эффекта в более широком плане, которыми должны быть охваченыключевые группы населения, но которые не оказывают прямого воздействия на ВИЧ-инфекцию, вирусные гепатиты или ИППП.4. Вспомогательные вмешательства, осуществляемые силами сектора здравоохранения, которые поддерживают осуществление других мер,например, направленные на формирование спроса, предоставление информации и проведение образовательных мероприятий.Руководство призывает страны уделять приоритетное внимание охвату ключевых групп и оказывать поддержку их сообществам, которыепризваны играть лидирующую роль в осуществлении надлежащих мер и в предоставлении справедливых, доступных и приемлемых услуг этимгруппам

Guía metodológica para evaluaciones externas de la interrupción de la transmisión y la eliminación de la enfermedad de Chagas como problema de salud pública

Esta publicación se dirige a quienes participan en los procesos de evaluación externa de las iniciativas de prevención y control de la enfermedad de Chagas que se llevan a cabo en la Región de las Américas. Mediante tales procesos se ponderan y reconocen los avances hacia la eliminación de la infección como problema de salud pública. Por tanto, constituyen una herramienta fundamental para estimular las iniciativas de los países y procurarles mayores niveles de eficiencia y eficacia. Con este fin, la Organización Panamericana de la Salud (OPS) publica esta propuesta metodológica que reemplaza a todas sus antecesoras, entre ellas la recogida en Control, interrupción de la transmisión y eliminación de la enfermedad de Chagas como problema de salud pública. Guía de evaluación, verificación y validación. En este trabajo se facilitan criterios, requisitos, indicadores, procedimientos instrumentales y valores de referencia que estandarizan los diferentes aspectos de la evaluación externa de la estructura organizacional, el sistema de gestión y los resultados del país solicitante. Además, guarda plena consonancias con las distintas estrategias, planes y hojas de ruta aplicables en este contexto, incluida la Estrategia y plan de acción para la prevención, el control y la atención de la enfermedad de Chagas de la OPS.

Guía clínica para la atención en cirugía oral y maxilofacial / Clinical guidelines for oral and maxillofacial surgery

La presente guía establece las disposiciones técnicas para el fortalecimiento de la atención en cirugía oral y maxilofacial de los usuarios de hospitales del segundo y tercer nivel de atención en el Sistema Nacional Integrado de Salud. (SNIS) de acuerdo a los niveles de complejidad

This guide sets out the technical provisions for strengthening oral and maxillofacial surgery care for users of second- and third-level hospitals in the National Integrated Health System. (SNIS) according to the levels of complexity.

Diretrizes sobre Intervenções de Promoção e Prevenção em Saúde Mental para Adolescentes: Ajudar os adolescentes a Prosperar

Estas Diretrizes sobre intervenções de promoção e prevenção em saúde mental para adolescentes: ajudar os adolescentes a prosperar (diretrizes HAT) contêm recomendações informadas por evidências sobre intervenções psicossociais para promover a saúde mental positiva e prevenir transtornos mentais em adolescentes. As diretrizes, o conjunto de ferramentas HAT da UNICEF/OMS e outras ferramentas de implementação relacionadas visam a apoiar o planejamento informado por evidências para alcançar esse objetivo. As diretrizes HAT foram priorizadas pela OMS como um de seus bens públicos globais para a saúde. As diretrizes baseiam-se em evidências de estudos de intervenções aplicadas a crianças de 10 a 19 anos, com atenção especial a: (i) intervenções universais aplicadas a adolescentes não selecionados; (ii) intervenções seletivas aplicadas a adolescentes sob maior risco de transtornos mentais ou autolesão, em razão da exposição a adversidades específicas (violência, pobreza e emergências humanitárias), doenças crônicas (HIV/aids) e/ou circunstâncias específicas da vida (gravidez ou paternidade/maternidade na adolescência); e (iii) intervenções indicadas aplicadas a adolescentes com sinais ou sintomas iniciais de problemas emocionais ou comportamentais, mas sem diagnóstico formal de transtorno emocional ou comportamental. Durante a revisão das evidências, os desfechos primários de interesse foram a melhoria do bem-estar e do funcionamento, a redução de sintomas e da incidência de transtornos mentais e a redução de autolesão em adolescentes. Outros desfechos de interesse foram a redução de comportamentos de risco (uso de substâncias e agressão), melhor retenção escolar e comportamentos sexuais e reprodutivos mais saudáveis. Constituem o principal público-alvo das diretrizes os formuladores de políticas nacionais, os planejadores e gestores de programas de saúde governamentais e não governamentais, e as pessoas que trabalham em agências internacionais de saúde e desenvolvimento.

Guía para la implementación de cursos en red / A guide for the implementation of network resources

Introducción: Los cambios en la educación médica superior, provocados por la pandemia del virus SARS-CoV-2, impulsaron la integración de las tecnologías de la información y la comunicación a la docencia en Cuba y el mundo. La Universidad Virtual de Salud se convirtió en un medio importante para apoyar los procesos docente-educativos, por lo que los profesores tuvieron que afrontar el reto de virtualizar sus actividades formativas. Objetivo: Validar una guía para el diseño y montaje de entornos virtuales de enseñanza aprendizaje en la educación médica de pregrado y posgrado. Métodos: Se realizó una investigación de tipo innovación tecnológica en tres etapas: diseño de la guía, implementación y validación. Se aplicó una encuesta a los participantes del entrenamiento virtual en Entornos Virtuales de Enseñanza Aprendizaje. Resultados: Se propusieron seis pasos para el diseño y la implementación de procesos formativos mediante la virtualidad: análisis de los recursos y la factibilidad; diseño del curso o adaptación de un programa existente; producción de contenidos; subida de recursos y configuración de las actividades; acción formativa; y evaluación del curso, mejora y rediseño. Conclusiones: La integración de la tecnología a la docencia en la educación superior es una realidad impulsada por la situación epidemiológica, que se seguirá desarrollando hasta que forme parte de la labor habitual del docente. Esta guía sistematiza y simplifica las acciones para facilitar el proceso inicial de virtualización. Se propone un modelo flexible y escalable para mejorar continuamente la calidad del proceso docente educativo en entornos virtuales de enseñanza aprendizaje(AU)

Introduction: Changes in higher medical education, caused by the SARS-CoV-2 virus pandemic, prompted the integration of information and communication technologies to teaching in Cuba and the world. The virtual university of health became an important means to support the teaching-educational processes; therefore, professors had to face the challenge of virtualizing their training activities. Objective: To validate a guide for designing and assembling virtual teaching-learning environments in undergraduate and postgraduate medical education. Methods: A technological innovation research was carried out in three stages: design of the guide, implementation and validation. A survey was conducted to the participants of the virtual training in virtual teaching-learning environments. Results: Six steps were proposed for the design and implementation of training processes through the virtual modality: analysis of resources and feasibility; course design or adaptation of an existing program; content production; resource uploading and activity configuration; training action; and course assessment, improvement and redesign. Conclusions: The integration of technology to higher education teaching is a reality driven by the epidemiological situation, which will continue to develop until it becomes part of the professor's regular work. This guide systematizes and simplifies actions to facilitate the initial virtualization process. A flexible and scalable model is proposed to improve continuously the quality of the educational teaching process in virtual teaching-learning environments(AU)

应对医疗机构内抗微生物药物耐药病原体疫情暴发：西太平洋区域指南

应西太平洋区域会员国希望在管理抗微生物药物耐药疫情方面获得更多信息和支持的要求，我们制定了《应对医疗机构内抗微生物药物耐药病原体疫情暴发：西太平洋区域指南》，旨在提供以下支持：为医疗机构应对抗微生物药物耐药疫情提供一个分步骤指导文件；为低、中收入国家的医务人员应对抗微生物药物耐药疫情提供一个实用的参考资料；为在临床环境中有效实施抗微生物药物耐药疫情应对政策及程序提供实用指导。

WHO disability-inclusive health services training package: a companion to the Disability-inclusive health services toolkit: a resource for health facilities in the Western Pacific Region

The WHO Disability-Inclusive Health Services Training Package is a companion to the “WHO Disability-Inclusive Health Services Toolkit: A resource for health facilities in the Western Pacific Region” published by WHO in 2020. This package offers a range of additional training materials including presentations, workbooks and videos that will allow users to develop the foundational skills and understanding of the Toolkit for its implementation. Together the Toolkit and Training Package will help ensure equitable access to health services, best-quality outcomes and improved quality of life for all people with disabilities to achieve universal health coverage.

To obtain a copy of the PowerPoint slides in *.pptx format, kindly send an email to wprohps@who.int.